✕
Перейти до вмісту

Осло

Редагувати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Осло
Oslo
Image
Герб Осло
Осло
Осло
Основні дані
Країна Норвегія Норвегія
Фюльке Осло
Засновано 1000
Статус з 1049 року
Населення 717 710 осіб (2024)[1]  
Площа 454,03 км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Географічні координати 59°56′58″ пн. ш. 10°45′23″ сх. д. / 59.94944° пн. ш. 10.75639° сх. д. / 59.94944; 10.75639
Висота над рівнем моря макс. 300—700 м м
Міста-побратими Санкт-Петербург, Шанхай, Гельсінкі, Сеул, Ташкент, Астана, Відень, Калгарі, Копенгаген, Йокогама, Нью-Йорк, Варшава, Бухарест, Мінськ, Вільнюс, Алмати, Монреаль, Будапешт, Антверпен, Нельспрюйт, Гетеборг, Софія, Артвін, Рейк'явік, Київ, Тирана, Бішкек, Роттердам, Мельбурн, Монреаль, Мінас-Жерайс, Шлезвіг-Гольштейн, Оїсо, Стокгольм, Вашингтон, Кобе, Лондон, Вальпараїсо, Л'Алфас-дел-Пі і Херсон
Місцева влада
Вебсторінка Офіційна сторінка
Мер Анні Ліндбьо (з 2023)
Карта
Осло. Карта розташування: Норвегія
Осло
Осло

Мапа

CMNS: Осло у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

О́сло (іноді Осльо[2][3], норв. Oslo норвезька: [ˈʊ̂ʂlʊ] (Image прослухати) or [ˈʊ̂slʊ, ˈʊ̀ʂlʊ]; пд.-саам. Oslove[4]) — столиця Норвегії. Населення міста — 717 710 осіб (дані на 1 січня 2024 року).

Історія

[ред. | ред. код]

Відповідно до норвезьких сказань, Осло засновано приблизно в 1048 році королем Гаральдом III, чоловіком принцеси Єлизавети Ярославни, доньки Ярослава Мудрого. Однак нещодавно археологи знайшли тут християнські поховання, датовані періодом до 1000 року.

З кінця XIII століття до 1380 року — резиденція норвезьких королів, а з 1572 року — центр данської адміністрації в Норвегії.

У 1624 році місто вщент вигоріло. Король Данії та Норвегії Кристіан IV Данський вирішив не відновлювати зруйноване місто, натомість біля фортеці Акерсгус побудував нове, назвавши його на свою честь Кристіанією (Christiania, з 1877 Kristiania).

У 1814 році Кристіанія стала столицею Норвегії у складі союзу зі Швецією.

З 1905 року — столиця незалежного королівства Норвегії.

11 липня 1924 року Стортингом Норвегії було прийнято рішення про перейменування (повернення назви Осло), яке набувало чинності з 1 січня 1925.[5]

З 9 квітня 1940 року по 8 травня 1945 року окуповане нацистською Німеччиною.

У 1952 році в Осло відбулися VI Зимові Олімпійські ігри.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташування

[ред. | ред. код]

Клімат

[ред. | ред. код]

Осло розташоване в зоні континентального клімату, яку характеризує прохолодне літо. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 17.8 °C (64 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -3.3 °C (26 °F).[6]

Клімат Осло
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 12 12 17 23 28 35 32 33 27 20 15 12 35
Середній максимум, °C 0 0 3 9 16 20 21 20 15 8 3 0 10
Середня температура, °C −3 −3 0 5 12 15 17 16 11 6 1 −2 6
Середній мінімум, °C −6 −7 −2 1 7 11 12 11 7 3 −1 −5 2
Абсолютний мінімум, °C −26 −26 −22 −7 −2 1 5 0 −2 −8 −13 −22 −26
Норма опадів, мм 50 40 60 40 50 80 70 90 70 90 70 50 760
Джерело: Weatherbase

У районі Гроруддален розташований Гроруд-парк.

Населення

[ред. | ред. код]
Image
Адміністративний поділ Осло

1 січня 2004 була проведена реформа адміністративно-територіального поділу. Райони Сентрум (центральна частина міста) і Марка (ліс і сільськогосподарські території) в політичному сенсі не є справжніми кварталами.[7]

Район Населення (2012)[8] Площа км² номер
Ална 47,786 13.7 12
Б'єрке 29,090 7.7 9
Фрогнер 52,531 8.3 5
Гамле Осло 44,958 7.5 1
Гроруд 26,777 8.2 10
Grünerløkka 49,307 4.8 2
Нурдре Акер 48,432 13.6 8
Нурстранн 47,696 16.9 14
Сагене 35,990 3.1 3
St. Hanshaugen 34,109 3.6 4
Stovner 30,554 8.2 11
Сендре Нурстранн 36,304 18.4 15
Уллерн 31,275 9 6
Вестре Акер 45,186 16.6 7
Естенше 47,164 12.2 13
Разом 607,159 151.8

З XIX-го століття місто почали розділяти на Західну частину (Vestkanten) і Східну частину (Ostkanten).

У західній частині переважають етнічні норвежці та поселенці із західних країн, які живуть у будинках і котеджних селищах, що розкинулось на величезній території аж до Берума (Baerum), найближчого передмістя Осло. Рівень життя вважається найвищим у країні, а середній дохід вище середнього по країні майже вдвічі. Чисельність населення Західної частини на 2009-й рік становить 196 000 осіб.

У східній частині живе 360 000 осіб, з яких 65-80 % іммігранти першого і другого покоління. У багатьох школах і коледжах цієї частині міста немає етнічних норвежців, у тому числі вчителів. Рівень життя найнижчий у Норвегії. На східних околицях міста характерні багатоповерхові будинки блокового типу, побудовані в період 1985—1995, коли спостерігався величезний потік іммігрантів із Північної та Східної Африки, також Середньої Азії. Ближче до центру розташовані старі п'ятиповерхові будинки, у яких жив робітничий клас 50-х років.

Релігія Осло[9]
релігія відсоток
Християнство
  
 69.83%
Іслам
  
 3.59%
Буддизм
  
 0.51%
Інші
  
 26.07%
Зміни населення
РікНаселення±%
15002500—    
1951434 365+17274,6 %
1961475 663+9,5 %
1971481 548+1,2 %
1981452 023−6,1 %
1991461 644+2,1 %
2001508 726+10,2 %
2011599 230+17,8 %
2014634 463+5,9 %
2015647 676+2,1 %
Source: Statistics Norway.[10]
Представники національних меншин у місті (2015)[11]
# Країна Населення
1Пакистан Пакистан22,864
2Польща Польща15,862
3Швеція Швеція13,911
4Сомалі Сомалі13,789
5Ірак Ірак7,854
6Шрі-Ланка Шрі-Ланка7,272
7Марокко Марокко6,569
8Туреччина Туреччина6,397
9Іран Іран6,192
10В'єтнам В'єтнам6,164
11Філіппіни Філіппіни5,917
12Індія Індія5,246
13Данія Данія3,777
14Німеччина Німеччина3,678
15Афганістан Афганістан3,607
16Росія Росія3,475
17Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина3,262
18Литва Литва3,013
19Ефіопія Ефіопія2,977
20Велика Британія Велика Британія2,929
21КНР КНР2,893
22Косово Косово2,789
23Еритрея Еритрея2,617
24Румунія Румунія2,413
25Франція Франція2,180

Наука та освіта

[ред. | ред. код]
  • Університет Осло (заснований 1811 року, найбільший і найпрестижніший університет Норвегії, 2016 року тут навчалися 27 886 студентів і працювали 6 334 співробітників[12])
  • Столичний університет Осло (заснований 2018 року, один з наймолодших вишів у країні, проводить дослідження в галузі суспільних наук, наук про здоров'я, педагогічної освіти, технологій, мистецтва та дизайну)
  • Норвезька школа бізнесу
  • Норвезька школа інформаційних технологій
  • Школа архітектури та дизайну
  • Норвезька школа спортивних наук
  • Норвезька академія музики
  • Норвезька школа богослов'я
  • Національна академія мистецтв
  • Норвезький університет природничих наук
  • Норвезька військова академія
  • Національний коледж оборони Норвегії
  • Норвезький університетський коледж поліції
  • Норвезька школа ветеринарії
  • Державна академія образотворчих мистецтв
  • Національна бібліотека Норвегії

Культурні пам'ятки

[ред. | ред. код]
Докладніше: Музеї Осло

У західній частині міста розташований півострів Бюґдьой, на якому знаходяться п'ять національних музеїв і королівський маєток.

Головні пам'ятки Осло:

Релігія

[ред. | ред. код]

Норвезька церква має єпископство в Осло. Окрім Осло, сюди також входять муніципалітети Акерсгус: Аскер та Берум. У межах муніципалітету Осло розташовані п'ять із шести територіальних єпархій: Домпростієт, Сьондре Акер, Естре Акер, Нордре Акер та Вестре Акер. 48,7 % населення Осло є членами Норвезької церкви (2018).

Найбільшою християнською конфесією поза Церквою Норвегії є Католицька Церква, до якої налічується понад 35 000 католиків, що становить 5,51 % населення . Далі йде рух п'ятидесятників. Інші християнські конфесії у столиці включають Євангелічно-лютеранську вільну церкву, Євангелічно-лютеранську церкву, Баптистську церкву, Християнський центр Осло, Англіканську церкву та багато інших.

Транспорт

[ред. | ред. код]
Image
Логотип метрополітену Осло

Розташоване на березі затоки Осло-фіорд Осло є головним портом Норвегії.

Місто має декілька аеропортів (Аеропорт Осло). На кінець 2010-х діючі — Осло-Торп та Осло-Гардермуен, з якими діє залізничне сполучення. Потяги під орудою Flytoget та Norges Statsbaner відправляються зі станції Осло-Центральне до станцій Аеропорт Саннефіорд та Гардермуен відповідно.

З 1898 року в Осло діє мережа міських залізниць (Westbanen). В 1966 відкрито метро (Т-бане). В 1990-х роках відбулося з'єднання цих двох систем міського рейкового транспорту. Велика частина метрополітену проходить по поверхні, а одна з ліній піднімається на пагорби на північному заході Осло до висоти 469 м.

Осло має розгалужену автобусну мережу — 32 міські лінії, а також регіональні автобуси, що сполучають з сусіднім графством Акерсхус.

В Осло розвинена система громадського транспорту. В межах міста існує мережа трамваїв, Т-бане, автобусів, електричок, а також катерів/поромів до найближчих островів у фіорді та до музейного півострова Бігдей. Система міського транспорту керується з єдиного центру (Oslo Sporveier) та передбачає уніфіковану оплату за проїзд — один квиток дозволяє пересуватися містом впродовж години з необмеженою кількістю пересадок між видами транспорту.

Приміське сполучення також уніфіковане в межах Стуросло Локальтрафік (Storoslo Lokaltrafik, SL). Оплата проводиться залежно від кількості зон, які покриває поїздка.

Через місто прямують автостради європейський маршрут E6 та європейський маршрут E18, та побудовані два кільця автодоріг Кільцева автодорога 2 та Кільцева автодорога 3

Уряд країни офіційної заборонив продавати бензинові та дизельні автомобілі після 2025 року та вирішив прибрати всі паркувальні місця в Осло. Починаючи з 2015 року в центрі Осло проїзд дорогами загального призначення приватним транспортним засобам заборонено, а до 2019 року вже буде створена 60 км буферна зона.[13]

Персоналії

[ред. | ред. код]
  • Ґрета Ніссен (1905—1988) — американсько-норвезька акторка та балерина
  • Соня Гені (1912—1969) — норвезька фігуристка та акторка, олімпійська чемпіонка
  • Лінн Ульман (*1966) — норвезька письменниця, літературний критик та журналістка.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Statistikkbanken
  2. ↑ Як згинув Амундсен? // Діло. — 1928. — Ч. 242 (28 жовтня). — С. 4.
  3. ↑ Зустріч фронтовиків в Осльо // Кремянецький вісник. — 1942. — Ч. 42 (87, 16 червня). — С. 1.
  4. ↑ Ballovara, Mette (7 березня 2015). Noereh med lokallag i Oslo. NRK (норв.). Архів оригіналу за 14 листопада 2022. Процитовано 14 листопада 2022.
  5. ↑ Christiania – Oslo. Store norske leksikon (норв.). 22 серпня 2023. Процитовано 29 січня 2024.
  6. ↑ Клімат Осло
  7. ↑ Розподіл населення за віком та статтю на 01.01.2009 [Архівовано 2006-05-13 у Wayback Machine.] (норв.)
  8. ↑ Tabell 02.01. Folkemengden i Oslo etter bydel 2004—2012 per 1.1.[недоступне посилання]. Utviklings- og kompetanseetaten, Oslo kommune (avlest 2. mars 2013)
  9. ↑ Statistics Norway – Church of Norway. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 25 квітня 2019.
  10. ↑ Projected population – Statistics Norway. Statbank.ssb.no. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 23 липня 2011.
  11. ↑ Immigrants and Norwegian-born to immigrant parents, by immigration category, country background and percentages of the population. ssb.no. Процитовано 29 червня 2015.
  12. ↑ UiO facts and figures 2016
  13. ↑ Правительство Норвегии запрещает передвижении автомобилей с 2019 года

Посилання

[ред. | ред. код]
Image
У Вікісловнику є сторінка осло.

Image Осло у Вікімандрах

 
№ Назва Фульке Населення № Назва Фульке Населення
Осло
Осло
Берген
Берген		 1ОслоОсло97574411МоссЕстфолл46158 Ставангер
Ставангер
Тронгейм
Тронгейм
2БергенГордаланн25277212ГеугесуннРугаланн44536
3СтавангерРугаланн21331313СаннефіордВестфолл43222
4ТронгеймТренделаг17761714АрендалАгдер42788
5Драммен Бускеру11513715БудеНурланн40209
6ФредрікстадЕстфолл10990716ТромсеТрумс34283
7ШієнТелемарк9200117ГамарГедмарк26828
8КрістіансаннВест-Агдер6103718ГалденЕстфолл25113
9ОлесуннМере-ог-Ромсдал5147419ЛарвікВестфолл23927
10ТенсбергВестфолл5106120АскейГордаланн22777
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Осло&oldid=48125915