1 (число)

← 0 1 2 →
-1 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 → Список чисел — Цілі числа ← 0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 →
Кількісний числівник	один
Порядковий числівник	1-ий; (перший)
Система числення	унарна
Факторизація	∅
Дільники	1
Грецька система числення	Α´
Римська система числення	I
Римські числа (unicode)	Ⅰ, ⅰ
Грецькі префікси	mono-/haplo-
Латинські префікси	uni-
Двійкове число	12
Трійкове число	13
Четвірко́ве число	14
П'ятіркове число	15
Шісткове число	16
Вісімкове число	18
Дванадцяткове число	112
Шістнадцяткове число	116
Двадцяткове число	120
В системі числення з основою 36	136
Грецький запис, варіанти	α'
Кирилиця (Кирилична система числення)	А (аз)
Глаголиця	А (аз)
Арабською і Сорані	١
Перською	١
Китайські цифри	一/弌/壹
Деванаґарі	१
Ефіопське письмо	፩
Грузинською	Ⴁ/ⴁ/ბ(Бан)
Гебрайська абетка	א

1 (оди́н, одини́ця) — найменше натуральне число, ціле число між 0 і 2. Воно задає єдине ціле, що є одиницею підрахунку або вимірювання. Це число також є першим числом із нескінченної послідовності натуральних чисел, за ним слідує число 2.

Історія

Ряд мислителів Стародавньої Греції не розглядали один як число: вони вважали його втіленням єдиності, вважаючи при цьому першим «справжнім» числом два — найменше втілення множинності^[1]. Платон розглядав одиницю не як початок числового ряду, а як щось неподільне (який-небудь безперервний процес, геометрична фігура, думки про що-небудь).

Ямвліх розглядав одиницю як «ідею ідей» та «ейдос всіх ейдосів»^[2]. Антична естетика розглядала одиницю як створюючу і керуючу, встановлюючу рівновагу, логос.

У математиці інків одиниця позначалась в кіпу у вигляді вузла у вигляді вісімки^[3].

У 1585 році Сімон Стевін у трактаті «De Thiende» популяризував десяткові дроби, а крім того, доводив, що одиниця є числом, подібно до інших чисел.^[4].

Існування одиниці є однією з аксіом арифметики Пеано, що була запропонована в кінці 1880-х.

У XX столітті багато понять з математики були переформульовані у термінології теорії множин. Серед них була і одиниця. Прикладом одного з таких формулювань можна вважати означення одиниці з роботи 1954 року авторства Ніколя Бурбакі:

\tau _{Z}((\exists u)(\exists U)(u=(U,\{\varnothing \},Z)\land U\subset \{\varnothing \}\times Z\land (\forall x)((x\in \{\varnothing \})\Rightarrow (\exists y)((x,y)\in U)\land (\forall x)(\forall y)(\forall y')(((x,y)\in U\land (x,y')\in U)\Rightarrow (y=y'))\land (\forall y)((y\in Z)\Rightarrow (\exists x)((x,y)\in U))))

^[5]

Математика

Єдине додатне число, яке дорівнює взаємно оберненому (при умові $1/x=y$ x дорівнює y).

Для будь-якого числа x:

x·1 = 1·x = x (див. множення). Як результат, 1 є автоморфним числом^[en] в будь-якій позиційній системі числення.

x/1 = x (див. ділення)

x¹ = x, 1^x = 1, і для ненульового числа x, x⁰ = 1)

x↑↑1 = x та 1↑↑x = 1 (див. суперступінь).

Число 1 не може бути використаним як основа позиційної системи числення. Оскільки квадрат, куб та будь-яка інша ступінь числа 1 дорівнює одиниці, неможливо брати логарифми від числа, не рівного 1, за основою 1. З іншого боку, існує унарна система числення, кожне число $N$ в якій виражається рядом одиниць довжиною $N$ .

Зараз в математиці прийнято не відносити одиницю ні до простих, ні до складених чисел. Останній з професійних математиків, хто розглядав 1 як просте число, був Анрі Лебег у 1899 році. При цьому багато непрофесіоналів роблять подібну помилку і зараз: так, Карл Саган включив 1 в перелік простих чисел в своїй книзі «Контакт», що вийшла у 1985 році.

Число 1 є:

факторіалом числа 1
факторіалом числа 0
першим і другим числами Фібоначчі
нульовим і першим числом Каталана
першим числом Мерсенна (2¹ − 1)
першим трикутним, квадратним, п'ятикутним і т. д. числом
першим щасливим числом
максимальним значенням розряду в двійковій системі числення
10¹ називається десять, префікси SI: 10¹ дека (да) і 10⁻¹ деци (д)

Число 1 — найменше натуральне число більше за нуль (чи є нуль натуральним числом — залежить від прийнятих домовленостей), або, за іншим формулюванням — єдине натуральне число, якому не передує інше число. Іноді за визначення 1 приймають тверждення «при множенні одиниці на будь-яке інше число в результаті отримується це ж число», а натуральні числа визначають, виходячи з визначень одиниці та операції додавання.

Одиниця також використовується у математичному відношенні чотирьох констант математики — власне одиниці, e, π та i: $e^{(2\pi i)}=1\,\!$

У представленні фон Неймана для натуральних чисел, 1 визначається як множина {0}. Ця множина має кардинальність 1 та наслідковий ранг 1. Такі множини з єдиним елементом називаються синглетонами.

Алгебраїчна структура кільце відрізняється від групи наявністю другої операції (множення) і одиниці.

Написання цифри

Символ, що використовується сьогодні для позначення числа 1, вертикальна лінія, часто із засічкою у верхній частині і іноді горизонтальною рискою внизу, походить із Індії, які спочатку записували число 1 у вигляді горизонтальної лінії, схожої на китайський символ 一. У письмі Гупта^[en] цей символ мав вигляд хвилястої лінії, а у Наґарі іноді додавали невелике коло ліворуч (повернутий на чверть праворуч, цей символ подібний до написання числа 9 перетворився на подібний сьогоднішньому символу 1 в писемності Гуджараті і Пенджабі). В Непалі його теж повертали праворуч, але зберегли маленьке коло.^[6] Зрештою це перетворилося на засічку зверху у сучасному написанні цифри, але випадково коротка горизонтальна лінія знизу ймовірно запозичена від римського числа $I$ .

Геометрія

Через одну точку можна провести нескінченну кількість прямих
Через одну пряму можна провести нескінченну кількість площин
Через будь-яку точку сфери проходить єдина дотична площина
Через будь-яку точку сфери можна провести нескінченну кількість дотичних прямих, причому всі вони лежать в дотичній площині

Наука

Атомний номер водню.

Музика

Позначається інтервал прима
Список Перших симфоній

Дати

Інші галузі

В кирилиці числове значення літери а (аз)
ASCII-код керуючого символу SOH (start of heading).
1 — шифр англійської мови в міжнародному коді книг — ISBN
У Землі один природний супутник — Місяць.
Один у полі не воїн.

Див. також

Примітки

↑ Книга мертвых философов [Архівовано 29 січня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
↑ Теологумены арифметики [Архівовано 29 січня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
↑ История математики. От создания пирамид до изучения бесконечности [Архівовано 29 січня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
↑ Военная история идей [Архівовано 18 грудня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
↑ A term of length 4,523,659,424,929 [Архівовано 18 грудня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
↑ Ifrah, Georges та ін. (1998). The Universal History of Numbers: From Prehistory to the Invention of the Computer. Translation: David Bellos. London: The Harvill Press. с. 392, Fig. 24.61.

[1] Книга мертвых философов [Архівовано 29 січня 2019 у Wayback Machine.](рос.)

[2] Теологумены арифметики [Архівовано 29 січня 2019 у Wayback Machine.](рос.)

[3] История математики. От создания пирамид до изучения бесконечности [Архівовано 29 січня 2019 у Wayback Machine.](рос.)

[4] Военная история идей [Архівовано 18 грудня 2018 у Wayback Machine.](рос.)

[5] A term of length 4,523,659,424,929 [Архівовано 18 грудня 2018 у Wayback Machine.](англ.)

[6] Ifrah, Georges та ін. (1998). The Universal History of Numbers: From Prehistory to the Invention of the Computer. Translation: David Bellos. London: The Harvill Press. с. 392, Fig. 24.61.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]